Ця картина – одна з найяскравіших у творчості живописця. Але вона таїть у собі якусь загадку. Досить складно чинити опір чарівності цього чудесного портрета. Його сила дійсно інтригує. Він допомагає пробудити уяву, бажання домислити характери. Глядачеві хочеться придумати історію життя цієї сім’ї.
Чим довше ми дивимося на ці обличчя, тим складніше зрозуміти їх вираження. У них досить зримо проступає тінь, яка не піддається поясненню. Але це фактична сторона справи, а не живописна.
Образ, створений Ван Дейком дивує. Художник зміг показати, що людина проникнуть щастям. Але саме це і передбачає друк. Десь у глибині таїться тривога, передчуття біди, яка цілком може статися зовсім скоро. Таке відчуття, що над крихким щастям нависла біда. Чоловік прагне вберегти від неї дитину і дружину. Весь удар він збирається брати лише на себе. Нам хочеться, що б то не стало, дізнатися, хто перед нами. Ми прагнемо зрозуміти людину з особою блідого відтінку і поглядом, що виражає лагідність. Він сперся на спинку розкішного стільця зі шкіри.
Ця драма кохання дійсно вражає. Дитина і жінка є другорядними персонажами. Центр портрета – чоловік. Якщо глядач дуже уважний, то він зможе навіть побачити, що постать його виділена навіть композиційно. Він написаний наче в іншому просторі. Звичайно ж, воно має зіткнення з тим, в якому написані два інших персонажа картини, але існування його повністю відокремлено.
Якщо б нам дано було знати, хто перед нами, ми могли б з’ясувати, чи зміг художник передбачити ту небезпеку, яка, як чорна пляма, нависла над цією родиною. А може бути, він, як багато портретисти, дарма приписав цього батька сімейства помилкові страхи.
У портреті можна відчути сумний погляд художника, який з боку спостерігав за станом душі своїх героїв. У цьому витворі відбилася роздвоєність душі живописця. Вона переслідувала його впродовж усього життя.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)