У 1500-х роках у творчості Дюрера стався перелом. Пафос і драматизм ранніх робіт змінилися врівноваженістю і гармонією. Посилилася роль спокійного оповідання, просякнутого ліричними переживаннями.
Художник вивчав пропорції, працював над проблемою зображення оголеного тіла. У роботах на міфологічні теми, особливо в різцевого гравюри на міді “Адам і Єва” Дюрер прагнув втілити класичний ідеал краси.
Об’ємність округлої, майже скульптурної форми підкреслена як би ковзаючими по поверхні поперек будови форми круглими штрихами. У мальовничо потрактований лісовий пейзаж органічно включені фігури людей і тварин, що втілюють різні символи.
