Ікона характеризує один з напрямів вологодського іконопису XVI ст. Її відрізняють оригінальний малюнок фігури Христа, незвичайно тонкою, з маленькими ступнями і долонями, а також рідкісні прийоми моделювання одягу.
У колірній композиції твору проявилося тонке декоративне чуття майстра, вміло поєднував напівпрозорі неукривистие фарби – помаранчевий сурик, охри різних відтінків, синє індиго, зелену фарбу, різноманітне користувався аурипигментом і украсившего белільной “перлами” навіть застібки Євангелія. Ікона є художнім твором музейного гідності