На полотні “Стародавнє минуло, ото сталось нове” суміщені умовно-історичні епохи храмоздательства. Їх єдність досягається за рахунок майже прямого проростання куполів з капітелей.
Заслуга художника в тому, що подібне трактування виглядає органічно, без тіні надуманості. Це морфогенез християнського світу, творення Тіла Церкви.