Темна селянська хата. В кутку-лежанка, на якій лежить хвора мати, вкрита чимось, що нагадує ковдру. На першому плані зліва столик, на якому стоїть деяка посуд і лежить окраєць хліба. Біля столика стоять двоє дітей: хлопчик років трьох – чотирьох і дівчинка років п’яти. Вона тримає в руках іншу окраєць хліба, видно, їх порцію.
Хлопчик дивиться голодними благальними очима на сестру, а вона дбайливо притискає хліб до себе і не знає, як вчинити. Брат свою порцію хліба вже з’їв, але знову хоче їсти, а до ночі ще далеко та іншої їжі у них немає. Якщо вони зараз з’їдять, то що є потім? Є хліб той, що на столі, теж не можна – він для хворої матері.
Знесилена хворобою мати пропонує не турбуватися про неї і її з’їсти порцію. Але дівчинка вже досить велика, щоб розуміти, що цього робити не можна, інакше мати ніколи не одужає. І, мабуть, їй доведеться розділити свій хліб з братом, а там як бог дасть… Убога обстановка хати, бідна одежонка дітей, а також темний колорит картини створюють настрій похмурою безвиході.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)