У кінці XVI сторіччя при дворах європейських монархів великим попитом стали користуватися полотна світського характеру.
Доки Веронезе не став завзятим католиком і виразником офіційної доктрини церкви, він встиг написати чимало таких картин. Яскравим прикладом тому служить цикл робіт, що належав Рудольфу II. Найбільш відомі з цього циклу два полотна – “Венера і Марс, пов’язані Амуром” і “Геркулес на роздоріжжі” .
Головною дійовою особою останнього є Геркулес, що втілює силу і мужність. Герой повинен зробити вибір між шляхом пороку і дорогий чесноти. Порок і чеснота представлені, як водиться, у вигляді жіночих фігур. Результат моральної боротьби в цьому випадку, здається, вирішений – Геркулес рятується від Пороку в обіймах Чесноти.
Крім картин “алегорично-повчального” властивості, у спадщині Веронезе можна знайти і роботи, присвячені “земних радощів”, головною героїнею яких, як правило, є Венера, богиня любові і краси. Таке, наприклад, полотно “Венера і Марс з Амуром і конем” .