За розповідями римських істориків Рим був заселений одними чоловіками, так як сусідні племена не хотіли видавати заміж своїх дочок за бідних наречених Риму. Тоді Ромул улаштував свято і запросив сусідів сабінян зі своїми родинами. Під час свята римляни несподівано накинулися на беззбройних сабінян і викрали у них дівчат.
Обурені сусіди почали війну. Римляни наголову розбили латинян, які напали на Рим, але набагато важче була війна з сабінянамі, які втратили особливо багато жінок. За допомогою дочки начальника капітолійської фортеці, Тарпеї, сабіняни заволоділи Капітолієм. Боротьба тривала дуже довго. Сабіняни під начальством царя Тита Тація нарешті здолали римлян і звернули їх у втечу.
Ромул звертався до богів і обіцяв побудувати храм Юпітера Статора, якщо він зупинить біжать. І в цей час жінки-сабінянки, яких викрали римляни, схопили в руки своїх, вже народжених від римлян дітей, з розпущеним волоссям і в розірваних одязі кинулися билися між чоловіками і стали благати їх зупинитися, припинити битву. Сабіняни погодилися, і був укладений вічний мир, за яким два народи об’єдналися в одну державу під верховним зверхністю Тита Тація та Ромула. Римляни повинні були носити крім свого імені ще сабінське назва – квіріти. Релігія ставала загальною. Таким чином, жінки врятували Рим. У пам’ять про це Ромул заснував свято Матурналий і дав жінкам багато почесних прав.