Викрадення Прозерпіни – Ханс фон Аахен

Викрадення Прозерпіни – Ханс фон Аахен

Викрадення Прозерпіни   Ханс фон Аахен

Картина німецького художника Ганса фон Аахена “Викрадення Прозерпіни”. Розмір картини 45 x 63 см, полотно, олія.

У своїх картинах міфологічної тематики Ханс фон Аахен віддавав перевагу зображенню римсько-італійських богів і богинь, ніж давньогрецьких, незважаючи на те, що практично всі міфи стародавніх греків римлянами були латинизировани. Богиня Прозерпіна, у римській міфології господиня підземного царства, дружина Аіда, дочка Церери. Ім’я її не що інше як латинізована грецьке ім’я Персефона.

Осередком оповідей про Прозерпіні служить міф про викрадення її Аїдом. Поезія і образотворче мистецтво виділили в оповіді два головних моменти: викрадення Прозерпіни під час збирання нею квітів і поневіряння Церери в пошуках за дочкою. Коли людського роду стала загрожувати загибель від голоду – так як земля, залишена Церери, перестала бути родючим, – Юпітер вирішив відновити права матері і примирив Цереру з Аїдом, погодився відпускати Прозерпину щорічно на побачення з матір’ю на строк від весни до осені.

У цьому міфі символізувала зміна пір року, чергування розквіту і занепаду, перехід від життя до смерті. Пізніше Прозерпину стали змішувати з Гекатою, богинею таємничого початку і нічних страхів. Двоїстий характер Прозерпіни відбилася і в культі: весняні свята були веселі, осінні – таємничі.

Точно так само в мистецтві ми зустрічаємо Прозерпину то як підземну богиню, що сидить на троні поряд з Аїдом, то як богиню родючості і рослинного життя, разом з Церери. У першому випадку атрибутом Прозерпіни служив гранат, у другому – колосся, мак, нарцис.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...