Один із серії “променистих пейзажів”. Все в цій картині розмито проблисками пересічних променів, за ними ледь вгадуються обриси дерев. В центрі композиції – 2 йдуть вгору стовбура, глухого синіх і коричневих тонів. Інтенсивне пляма жовтого кольору у кроні дерева, з якого вириваються промені, густі зелений і темно-синій тони доходять до абсолютної глибини кольору.
Високі крони дерев – все в пересічних променях. Навіть в густому коричневому тоні землі спалахують проблиски променів світла. Це привносить в пейзаж схвильоване і піднесений, але нереальне, майже містичне звучання.
Є думка, що цей пейзаж – проста ілюстрація до філософських побудов П. Д. Успенського “Tertium Organum. Ключ до загадок світу”. Містика і езотерика переплелися в його життєвому шляху з окультизмом і цілительством. Запропонована філософом новаторська модель Всесвіту, в якій не 3, а 4 вимірювання, в тому числі час. Також закликав до створення світу на основі ідеї синтезу Психології та Езотерики, що вело до вищому рівню осмислення і усвідомлення життя людини.
