Знаменита картина, що стала улюбленою і популярною в російській народі. Є в ній щось типово російське. Дорогі серцю принадна синява безмежних далей, рівна смуга ще прозорого березового лісу з темнеющими подекуди рідкісними ялинами.
Торкає душу тільки що звільнилася від снігу земля з трохи зеленеющим озимим клином, висипавшие на задвірки села дітлахи, вся радість яких – просто повалятися і побігати по сухий торішній траві, крізь яку вже пробиваються рожеві пагони пестов – перше гостинців рідної землі. Все цікаво дітлахам у її пробудженні: прозора тала вода, і червонуваті прути чагарника з набряклими нирками. Все радує і викликає приємне почуття надії: скоро прийде літо.