Картина Пармиджанино “Звернення святого Павла”. Розмір картини 177,5 x 128,5 см., дерево, олія. Образ людини в мистецтві маньєристів не тільки втрачає героїчну значущість, наповнюється відчуттям неспокою, тривоги, але і, поступово підкоряючись умовного, суто аристократичного ідеалу, втрачає змістовність і самостійне значення.
Відмова від ренесансного реалізму, прагнення протиставити дійсності світ суб’єктивної фантазії художника, призводить до характерного для живопису раннього маньєризму підкресленому суб’єктивізму, нарочитій спотворення пропорцій людської фігури та підпорядкування її довільній лінійною схемою, ірраціональності побудови простору, абстрагованості кольору, одностороннього культу малюнка.
Картини на біблійні сюжети Пармиджанино пише в блакитно-сіруватих тонах, надаючи їм тим самим деякий містичний відтінок. Грозове небо, вздибленний кінь і перебільшено-трагічна поза Павла на представленій картині “Звернення святого Павла” виглядає надмірно театрально, манірно, що, загалом-то, і відповідає даному художньому стилю.