Арешт пропагандиста – Ілля Рєпін

Арешт пропагандиста – Ілля Рєпін

Арешт пропагандиста   Ілля Рєпін

У 1880 році Рєпін почав писати “Арешт пропагандиста”. Він працював над нею довго, аж до 1892 року. Великих зусиль коштувала художнику робота над центральним чином. Рєпін шукав натуру, збираючи окремі риси, притаманні тій чи іншій моделі.

Вся увага в картині зосереджено на революціонера. Він тільки що схоплений. Руки скручені на спині. Біля нього метушаться сотницьких і урядники. Пропагандист немов ще намагається вивільнитися. У всій його фігурі глядач відчуває приховану енергію, волю до боротьби. Гнівний погляд його спрямований у бік чоловіка, що стоїть біля вікна. Волосся пропагандиста розпатлане, сорочка розстебнута.

Особливо гостро відчувається героїзм революціонера при порівнянні його образу з образом, який стоїть поруч, урядника. Той наче боїться підійти до пропагандисту, доторкнутися до нього рукою. Вся фігура урядника з відкинутою назад головою, застережливе рух рук, тупе обличчя з червоним вспухшим носом – все це робить його образ майже гротескним. Інші фігури – проводять обшук становий пристав, канцелярист і агент, дівчина, що споглядає це видовище, явно співчуваюча заарештованому, мужики, що стоять біля вікна і з побоюванням посматривающие на революціонера, мужик сидить на лавці, – усі ці персонажі з великим тактом доповнюють головне зміст, до кінця розкривають сюжет, не сперечаючись з образом головного героя. В “Арешт пропагандиста” саме подія вимагало застосування засобів розгорнутого оповідання.

Рєпін постарався зробити так, щоб ця розповідь отримав живописно-пластичне втілення. Зберігши принцип побудови побутової жанрової картини, дія якої відбувається в інтер’єрі, ретельно виписаний необхідні деталі, Рєпін виділив композиційно постать революціонера: він помістив його в центрі полотна, давши простір для його рвучкого погляду і шукає виходу внутрішнього руху. Художник зібрав найспекотніші фарби у фігурі пропагандиста. Їх відтіняє холодок ллється через вікно світла. В “Арешт пропагандиста” Рєпін створює образ, типовий і для інших його картин на революційну тему.

У ньому підкреслені героїзм, внутрішня краса, сила, здатність іти на подвиг. Але разом з тим у цьому образі звучить і трагічна нота: картина розкриває самотність революціонера, його відірваність від тих, кому він віддає своє життя. У тому, що саме так трактує Рєпін обрану ним тему, позначається особлива пильність художника, глибоко розумів оточуючу дійсність, свій час.