Міфологічні сцени Міфологічні сцени Давид писав протягом усього свого життя, хоча велика частина цих картин припадає на самий ранній період і на останні роки творчості художника. Ранні міфологічні картини були створені ним в основному за мотивами “Іліади” Гомера.
Стилістично вони виконані в манері рококо, в них простежується вплив Буші і Въена. Найбільш яскравим зразком можна вважати роботу, з якої Давид намагався отримати право вчитися в Італії, – “Битва Марса з Мінервою”.
На пізніх міфологічних полотнах Давида переважають легкі образи і численні еротичні ню – прикладом можуть служити “Сафо і Фаон”, Одна тисяча вісімсот десять, “Амур і Психея”, 1817, і “Венера і грації, обезоруживающие Марса”, 1824. Критики вважають, що джерелом натхнення при створенні цих картин Давиду служили роботи його учнів – Енгра і Жироде.