Виставлялася в 1930 році на “Осінній виставці” в будапештському виставковому залі “Мючарнок”. Дівчина з єдинорогом – алегоричний образ непорочності. Непорочна свята мучениця Юстина зображувалася з такими ж атрибутами. На наведеною тут картині головним є не релігійний зміст, а знайшли в ньому вираз витончений, манерно-витончений смак і світогляд придворно-лицарського мистецтва, які приваблюють і захоплюють навіть сучасного глядача.
Головним центром цього напрямку була Ломбардія, його вплив поширювався, і в середині епохи кватроченто не уникла його і Венеція. Будапештська картина за стилем нагадує роботи Антоніо Виварини. Спочатку вона могла служити прикрасою якогось палацу разом з іншими трьома картинами, тематика яких була ще ближче до ідей лицарського кола. Ці три картини належать одному майстру і знаходяться в Балтіморі Вальтере Арт Галлери. На них зображені сцени з життя Паріса, і тому їх автора за пропозицією Е. Кінга, назвали Майстром балтиморської історії Паріса.
Один час їх приписували Пизанелло або близько стояв до нього майстрам, потім, слідом за Л. Колетти, приписали кисті Даріо так Тревізо. Майже з упевненістю можна сказати, що жоден з них не міг бути автором цих картин; таким чином, правильніше було б залишитися поки при допоміжному імені, запропонованому Е. Кінгом.
Манера письма, своєрідність колориту змушують віднести цього майстра до кола Антоніо Виварини. Зображення природи – лірично. На узліссі, який навіть по формі надзвичайно схожий на ліс у творах того часу, написаних під впливом венеціанського мистецтва, на лузі, нагадує килим, задумавшись сидить елегантно одягнена дама. Єдиноріг насторожився, немов відчув небезпеку. З м’якими контурами тіла єдинорога гармонує фактура одягу дами, це урівноважує композицію картини. Картина дійшла до нас, на жаль, в обрізаному вигляді.
