1869 рік – переломний у творчості Піссарро, і знаменує період, коли художник звертається до пленерного живопису, чому значною мірою сприяв вплив творів Моне. В роботі помітно змінюються стиль і методи, зменшується формат картин.
Полотно “Дорога з Версаля в Лювесьен” – робота, в якій чітко переплітається рання творчість Піссарро і з’являються елементи іншої манери, дещо нагадує стиль Моне, але вже зі своїм, індивідуальним підходом. Змішаний характер помітний і в тематиці твору: тут присутній як портрет, так і жанрова сцена. Формат картини досить значний, але із наступними полотнами імпресіоністичного жанру, розміри полотен будуть значно зменшуватися.
Розділивши картину умовно на дві частини, можна символічно відзначити, що її ліва сторона, насичена темними тонами – данина ранньої творчої традиції художника, а права, являє собою уособлення нового напрямку, притаманного стилю імпресіонізму; тут вже присутня атмосфера світла, колір знайшов прозорість, а у фактурі з’явилася легкість. Мазки відрізняються тонкістю і преривистостью, а фарби стягнуто вільними невимушеними рухами.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)