Картина “Ефект туману” поряд з більш відомою роботою “Вид з мого вікна” є цікавим стилістичним досвідом Піссаро. На цей раз художник захопився технікою Сера і Сіньяка. Ці неоимпрессионисти розробили новий метод створення картин – дивизионизм, провісник пуантилізму. Ця техніка передбачає передачу зображення дрібними точковими мазками з використанням колірної палітри виходячи із законів доповнення і контрасту в поєднанні того чи іншого колориту.
До слова сказати, полотна Піссаро, написані в новій манері, як і полотна новоспечених дивизионистов не були прийняті публікою і піддалися жорстким нападкам навіть найбільш прогресивно дивляться критиків. Сьогоднішні мистецтвознавці виділяють роботу “Ефект туману” з низки картин, написаних в цій манері, як найцікавішу. Картина відрізняється однорідною фактурою поверхні головним чином завдяки філігранним маленьким точкам, майже математично вивірених за своїм розміром. При цьому кожна точка неймовірно близько розташована від іншої і виконана іншим тоном, що створює унікальний оптичний ефект – точки зливаються, перетворюючись на єдину поверхню на очах у глядача.
Надзвичайною мальовничістю відрізняється колірний колорит картини. Уважно вдивившись тут можна знайти білі, рожеві, бежеві, сіро-блакитні, світло-зелені тони. Найтонша колірна нюансировка змушує картині іскритися і переливатися, особливо це помітно на фрагменті, де сонце вперто пробивається крізь туманну імлу.
Дивним чином створено простір між фабрикою з паруючою трубою і стоїть на приколі невеликим судном – це єдиний ефір, де небо і вода абсолютно зливаються.
Розглядаючи роботу Піссаро не можна не відзначити чарівну ліричність роботи, в цьому художник залишився вірним собі. Тобто не дивлячись ні на які нові прийоми і методи, майстер не розгубив свій чарівний дар поетизації навколишнього натури, а значить, можна стверджувати, що його дивизионизм або навіть вже пуантилізм – це не наслідування Сера або Синьяку, а своє бачення цього напряму, оригінальне і особливе.
