Понад 500 років цей маленький вівтарний образ залишався у сільській церкві, всього в кількох милях від місця народження Мазаччо. Але в 1961 році образ був представлений у Флоренції, де він негайно привернув до себе увагу мистецтвознавця Лучано Берті, одного з визнаних знавців італійського живопису ХV-ХVI століть.
Берті першим висловив припущення, що цей вівтарний образ належить пензлю Мазаччо. В нижній частині панелі стоїть дата 23 квітня 1422 року, і практично всі фахівці погодилися, що це – найбільш рання з дійшли до нас праць Мазаччо.
Манера художника виглядає тут ще не цілком усталеною, однак цілком впізнаваною і – головне – індивідуальної. Чітко простежується прагнення піти в цій роботі від елегантного, але холодного готичного стилю в бік живий, натуралістичної манери Раннього Відродження.
Дослідники вважають, що цей вівтарний образ був замовлений одним з членів сім’ї Кастеллані, багатим землевласником. Найбільш вірогідним кандидатом на роль замовника вважають Ванні Кастеллані, померлого в березні 1422 року, за місяць до закінчення роботи Мазаччо.
Відомо, що емблемою Ванні були два схрещених єпископських палиці – деталь, багаторазово повторювана тут на постатях святих. Усі зображені на вівтарному образі святі тісно пов’язані з місцевими церквами.
