Пейзажі Парижа і його передмість, не відносяться до візитній картці, яка характеризує живопис Руссо, але від цього вони не представляють меншою художньої цінності в його творчості. До числа найбільш відомих робіт цього жанру належить полотно “Меблева фабрика Альфортвиле”.
В ті часи столиця Франції була оточена незайманими лісами, і навіть стрімкий розвиток прогресу не могло спотворити первозданної краси природи, впритул соседствовавшей з міськими будівлями. Руссо хоч і вважався романтичною натурою, але щоб отримати хліб насущний, змушений був працювати не покладаючи кисті. Непоганий заробіток приносили паризькі пейзажі, і художник, майже без підготовчих робіт, писав їх відразу олійними фарбами, але на відміну від імпресіоністів, хоч і працював на пленері, але не вихоплював якісь окремі моменти, а створював сцени, більше відносяться до сюрреалістичного жанру.
Несподівана деталь, невластива його манері живопису – правильна перспектива хвилястого тротуару, навколо якого побудована композиція полотна, при цьому майже всі об’єкти картини відрізняються неприродністю і виглядають умовно.
Ще один елементом, разграничивающим творчість Руссо і стиль імпресіоністів, є постать рибалки, що існує поза часом і простором, і художник сам для себе зробив відкриття після завершення роботи, що саме цей момент дозволив втілити в полотні вічність.
