Бог вирішив покарати людей за гріхи, за злодіяння, за порушення божих заповідей…І задумав він напустити на землю велику воду, таку велику, що всі, хто живе на землі загинуть в муках. Але серед безбожних людей залишилися благовірні – Ной та його родина, вони не повинні загинути.
Щоб врятуватися від потопу, Ной повинен побудувати величезний ковчег. Під керівництвом Бога Ной з синами з колод і дощок побудував великий, міцний ковчег. Господь наказав взяти у ковчег тварин, і птахів, плазунів – усіх по парі, чоловічого і жіночого роду. Коли ковчег був побудований, Бог став лити воду сорок днів і ночей. Все живе на землі померло, залишилися живі лише Ной з родиною і тваринами.
Коли вода перестала надходити, ковчег зупинився у Араратських гір. Ной випустив голуба, і він повернувся з листом оливкового дерева. Значить, вода спала. Після кількаденного перебування в ковчезі все сімейство з тваринами вийшло на тверду землю. І велів Бог всім розійтися по землі, плодитися і розмножуватися. Художник зобразив той момент, коли в ковчег прилетів голуб і всі з надією звернули свою увагу в його бік.
