Художник зображує берег Москви-ріки недалеко від села Архангельське. На картині літній ранок. Здається, що день буде спекотним, але поки ще показані ранкова свіжість і прохолода. Берегова смуга на передньому плані сильно затемнена, а далі жовтіє в променях висхідного сонця смуга річкового піску.
На лівій стороні картини зображений круто підіймається, зарослий деревами берег. Широкий вигин ріки зі спокійною, наче зупинилася гладдю. У воді відображаються темно-зелені дерева, що ростуть на краю обриву. Праворуч видно протилежний берег з пагорбів і неосяжні дали лісу. В небі шапками застигли хмари. Пронизане світлом простір картини насичене повітрям, і цього повітря, здається, так багато, що він майже фізично відчутний.
Самотня фігура людини – рибака з мережами – серед безкрайнього роздолля річкового простору виражає спокій і демонструє переважання природи над суєтним світом людей. Руху рибака не порушують незаперечного спокою річки і небес, відображених в ній. Все завмерло рано вранці, і навіть сонця ще не видно.
Картина легко сприймається завдяки світлим тонам і гармонійному контрастом фарб. Вона – один із прикладів того, за що Саврасов вважається “батьком” російського ліричного пейзажу.
