Цей поліптих досі перебуває в тому самому будинку, для якого його колись написав Рогир ван дер Вейден, а саме – у притулку для бідних Готель-Дьє у Боні, неподалік від Діжона. До нас не дійшло ніяких документів, які можуть пролити світло на історію створення цього величного і грізного запрестольний образ. Перші згадки про нього відносяться до 1501 року. Можна лише припустити, що роботу над картиною Рогіра почав незабаром після заснування притулку, а закінчив до моменту освячення сироту церкви, тобто до 1451 році.
Засновником притулку Готель-Дьє був Ніколас Ролен, казково багатий канцлер Бургундії, чий блискуче виконаний портрет ми можемо бачити на картині Яна ван Ейка “Мадонна канцлера Ролена”. На полиптихе “Страшний суд” портрет Ролена теж присутня – але зі зворотного боку однієї з дев’яти панелей. Повернемося, однак, до внутрішньої сторони запрестольний образ. В центрі композиції, на найбільшій панелі, – Христос в Славі. Трохи нижче – архангел Михаїл, зважуючий душі померлих.
Праворуч від Христа схилила коліна Богородиця, заступниця роду людського, смиренно просить Свого Сина пробачити людям їхні гріхи. Христос і святі, що оточують його, сидять на вогненних хмарах, під якими лежить випалена, мертва земля, яка закінчила своє існування. Свинцево-сіре небо лікарської речовини, розстилаються до горизонту, з одного боку осяяне відблиском пекельного полум’я. Туди, в пекло, йдуть, ридаючи, ті, що не покаялися грішники. В протилежний бік, не перестаючи підносити хвалу Господу, направляються праведники.
Біля воріт Нового Єрусалиму їх, смиренних і спокійних, зустрічає ангел. За масштабом і сміливості задуму поліптих “Страшний Суд” цілком може зрівнятися зі знаменитим “Гентським вівтарем” Яна ван Ейка, і немає ніяких сумнівів в тому, що Рогіра орієнтувався на цю роботу свого великого попередника.
