Найбільш послідовно нові особливості методу втілюються в останньому портреті майстра – портрет дружини Маргрет ван Ейк. Тут за характерністю зовнішнього вигляду починає виразно окреслені аналіз характеру.
Якщо у портретах Тимофія і людини в червоному тюрбані образ портретованого був лише частиною більш загального образу. Тут створення індивідуального образу вичерпує задум художника. Таких об’єктивних портретів ван Ейк ще не створював. І ніколи він не звертався до такої надзвичайно тонкою, при цьому швидше вишуканою, ніж глибокої гамі: червоний з фіолетовим відтінком тканина – сіра хутряна узлісся – сіро-рожеве з зовсім блідими губами обличчя.
Картина художника “Портрет дружини Маргрет ван Ейк” завершує перший етап нідерландського Ренесансу і свідчить про вступ ван Ейка в нову, характерну для 1440-х років фазу розвитку мистецтва Нідерландів. Смерть у 1441 році перервала його подальшу діяльність. Брати Ян і Хуберт ван Ейк в сучасному їм мистецтві займають виняткове місце. Але вони не були самотні. Одночасно з ними в Північної Фландрії працювали і інші живописці, стилістично і в проблемному стосовно ним споріднені.