При всій широті своїх художніх інтересів Рєпін був все ж насамперед портретистом. Глибокий знавець людей і психолог, він умів побачити в своїх творах сутність індивідуального людського характеру, розкриваючи в той же час у створеному ним образі риси, типові для цілої суспільної верстви, в характеристиці окремої особистості дозволяючи побачити прикмети епохи.
Вже на порозі XX століття Рєпіним було створено чудове, єдине у своєму роді полотно-грандіозний груповий портрет “Засідання Державної ради”, написаний за офіційним урядовим замовленням. Поставлена перед художником задача була дуже важкою. Потрібно було зобразити на полотні більше 80 сановників, присутніх на ювілейному засіданні, дотримуючись при цьому чіткий порядок у розташуванні кожного з його учасників.
Рєпін блискуче впорався зі всіма труднощами композиційного і живописного рішення картини, уникнувши неправдивої помпезності. Навпаки, картина залишає враження нелицеприятною, гострого викриття справжньої суті правлячої верхівки передреволюційної Росії. В процесі роботи над картиною Рєпіним були написані етюди-портрети її персонажів. Виконані у вільній широкій манері, частіше всього за один – два сеанси, ці етюди є одним з найвищих досягнень у творчості Рєпіна.
Портрет Побєдоносцева належить до числа кращих з них. Серед високопоставлених сановників самодержавства Побєдоносцев був одним з найстрашніших діячів. Переконаний реакционер, нещадний душитель будь-яких паростків свободи, він уособлював собою всі мракобісся свого часу. Зовні коректний, стриманий, сухо ввічливий, він був би позбавлений природних людських почуттів. Таким і представив його в своєму портреті Рєпін.
Найтоншими, ледь вловимими відтінками кольору, вільними, ніби навіть недбалими, але в дійсності підлеглими точно вивіреному малюнку мазками, відображені, а точніше – виявлені сухі, чужі посмішці губи, холодний погляд полуприкритих повіками очей, весь ханжеский вигляд людини, нездатного до живого душевного руху, спустошеного і нещадного. Цей написаний в настільки незвичайною для Рєпіна, але такий природній тут манері портрет – один з найбільш сильних і художньо довершених творі Рєпіна, завершальних період творчого розквіту художника.
