Ця робота входить в “проблемний” ассизький цикл -“проблемний” у тому сенсі, що з приводу авторства Джотто досі ведуться суперечки. Як би там не було, ці фрески виділяються на тлі тодішнього мистецтва, відрізняючись наочністю, нехитрій повествователъностъю, наявністю побутових деталей, що надають життєвість і природність зображуваним сценам.
Персонажі сцен “вивалюються” з церковного канону: у них приземкуваті тіла, круглі, правильний розріз очей.
Сюжетом цієї картини став дуже характерний епізод з життя святого Франциска Ассизького. Одного разу, збираючись проповідувати в лісі, де на повний голос співали птахи, Франциск ввічливо звернувся до них: “Сестриці мої птахи, якщо ви сказали, що хотіли, дайте сказати і мені”.