До нас не дійшли спогади сучасників про цю картину – вперше про неї було згадано лише в 1711 році. Але те, як вона написана, дозволяє безпомилково датувати її періодом, коли ван Дейк працював в майстерні Рубенса.
Дійсно, вплив Рубенса тут настільки велике, що аж до XIX століття цю картину приписували саме його пензля, і тільки останнім часом більшість дослідників зійшлися на тому, що це твір молодого ван Дейка. Незабаром після повернення з Італії в 1608 році Рубенс написав картину з точно таким же сюжетом, і полотно ван Дейка багато в чому повторює роботу його вчителя.
Правда, картина ван Дейка менш емоційна, оскільки основну увагу художник приділив красою колориту і фактурі. Історія Самсона протягом століть привертала увагу митців, а сюжет, що оповідає про любовний зв’язок героя з підступною Далилой, був особливо поширений у живописі XVII століття.
Самсон – непереможний герой, який розгромив филистимлян, що загрожували єврейського народу, – став жертвою любовної пристрасті. Долила зуміла вивідати, що секрет непереможності Самсона полягає в його волоссі, яких він ніколи не остригал. Втомивши героя любощами і напоївши його вином, жінка покликала цирульника, який відрізав волосся Самсону, після чого той був схоплений филистимлянами. Самсона посадили в темницю і засліпили.
