Картина Миколи Реріха “Шлях на Кайлас” включено в серію “Святі гори”. Ця робота в техніці темперного живопису написана в 1933 році. Кайлас – одна з вершин однойменної гірського ланцюга. Висота даної гірської вершини досягає понад шість тисяч метрів. Кайлас володіє особливою структурою. Для гори характерна чотиригранна пірамідальна форма. Ускладнений образ багатогранної вершини доповнюється простором великих снігів. “Снігова шапка” лежить щільним білим тоном.
Картина Реріха “Шлях на Кайлас” малює перед нами образ далекої гірської вершини, сповнений світла, де здається, що застигло час, а простір сприймається як момент вічного буття. Зміст живописного полотна укладено в самій назві роботи. “Шлях на Кайлас” уособлює собою вічний рух до світла, до істини, постійний пошук правди. Яскравий білосніжний образ Кайласа нагадує поетичний образ “керманичів зірок”, які випромінюють світло і направляють мандрівників в їх довгих пошуках вірного шляху.
Гора Кайлас підноситься над землею, при цьому неразличимим постає саме підніжжя гір. Воно немов потопає в м’якому щільному тумані, схожому на зелену димку. Цей загадковий ефект задимленості надає відчуття примарного, відчуженого від усього звичного, мирського буття. Прожилки гір, глибокі тіні, скелясті межі наповнені схожим зеленим світінням.
Картина практично монохромний. У ній використано переважно два основних кольори, які створюють малюнок завдяки вибудовування світлотіньових контрастів. Білосніжний Кайлас обігрується тонально, завдяки незвичайній цветописи. Небо, повітря, тумани – все тут, здається, дихає цієї “зеленою хвилею”. Образ гір вийшов живий, справді справжній.
У зображенні немає нічого зайвого, для картини характерна етюдність і певна недомовленість. Образ вийшов невловимий і ліричний, і одночасно суворий і ясний. Використання художником темперних фарб створює явище хиткого, матового повітря, в якому тонуть і гаснуть яскраві промені сонця. Небо точно підсвічений зсередини, незважаючи на те, що виписано в єдиному тоні.
Микола Костянтинович Реріх по-особливому бачив і розумів цей світ. Художник у всьому помічав і відчував не тільки предметну реальність, але і світ духу. Бути може, саме тому всі художні образи Реріха наповнені світлом, рідкісної духовністю і особливою ідеєю святості.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)