Скульптура Мікеланджело Буонарроті “Скутий раб”. Висота скульптури 229 см, мармур. У другому десятилітті 16 століття основною темою у творчості Мікеланджело стає вираження ідеї про нерозв’язні конфлікти людини і ворожих йому сил, у зв’язку з цим і в творчому методі скульптора відбуваються відповідні зміни.
До того Мікеланджело застосовував одну основну точку зору на статую або групу, найбільш повно виражавшую образний задум. Нині майстер переходить до показу образу в його становленні, зміну, що досягається введенням складних мотивів руху, розрахованих на кілька аспектів зору, що змінюють один одного у процесі сприйняття та в сукупності становлять закінчений багатоплановий образ.
Так, обходячи статую “Скутий раб” справа наліво, глядач спочатку відчуває безсилля тіла, зберігає вертикальне положення лише тому, що вона прикута; рух закинутою назад голови висловлює болісне страждання. Але по мірі продовження обходу скульптури “Скутий раб” глядач помічає, як тіло починає міцніти, наливатися силою, м’язи ростуть, напружуються, і, нарешті, напруга досягає межі – перед нами вже не бранець, безсило перебуває в кайданах, а могутній герой у повному розквіті сил; в потужному русі його піднятої голови вгадується гордий виклик.
Потужність бранця настільки велика, зусилля, чинене їм, настільки значно, що зв’язують його пута, здається, неминуче будуть розірвані. Але цього не відбувається. Продовжуючи рухатися вліво, глядач помічає, що напруга слабшає, м’язи втрачають міцність, і переважним виявляється вираз безвихідного страждання.
