З художниками трапляються часом дивовижні метаморфози: ранні роботи в корені відрізняються від зрілих і пізніх: за манерою, стилем, колоритом, образотворчим прийомам. Складно говорити про Рафаеля Санті як про “ранньому” або “пізньому”, бо він пішов з життя порівняно молодим – в класичному фатальному віці 37-ми років. І все-таки “Сон лицаря” – рання робота майстра.
На тлі видніється вдалині міського пейзажу, в якому деякі дослідники вбачають обриси італійського Урбіно, в тіні лаврового дерева, приліг лицар, якого зморив сон. Він одягнений у збрую і при повному бойовому обладунку. Уві сні до нього приходять дві жінки. В руках у одного з них – квітка, в іншій – меч і книга. Зрозуміло, це не дари і не просто предмети. У всьому читається алегорія.
Щоб зрозуміти це образне іносказання, слід знати і пам’ятати, якими якостями в ті часи повинен був володіти справжній лицар. Звичайно, бути хоробрим і мужнім – про ці якостях і покликаний нагадати меч. Як іронічно помітив один письменник уже в ХХ столітті “призначення чоловіків – вбивати і бути вбитими”. Лицар повинен був зберігати вірність не тільки пану, але й дамі серця, бути галантним і ввічливим з нею в мирний час – звідси квітка. Нарешті, лицарю не були чужі письменницькі задатки і необхідність самоосвіти – про це покликана нагадувати книга.
(4 votes, average: 3.25 out of 5)