За розповідями римських істориків у Римі жили в основному чоловіки, т. к. сусідні племена не хотіли видавати своїх дочок заміж за бідних римських женихів. Тоді Ромул улаштував свято і запросив сусідів сабінян разом з родинами. Під час свята римляни несподівано кинулися на беззбройних гостей і викрали у них дівчат.
Обурені сусіди почали війну. Римляни легко розбили латинян, які напали на Рим. Проте війна з сабінянамі була набагато важче. За допомогою дочки начальника капітолійської фортеці Тарпеї, сабіняни заволоділи Капітолієм. Боротьба тривала дуже довго. Сабіняни під начальством царя Тита Тація нарешті здолали римлян і звернули їх у втечу.
Ромул звертався до богів і обіцяв побудувати храм Юпітера Статора, якщо він зупинить біжать. Однак ситуацію врятували викрадені раніше сабінянки, які разом з новонародженими дітьми, з розпущеним волоссям і в розірваних одязі кинулися між билися і стали благати припинити битву.
Сабіняни погодилися, погодилися і римляни. Був укладений вічний мир, за яким два народи об’єдналися в одну державу під верховним зверхністю Тита Тація та Ромула. Римляни повинні були носити крім свого імені ще й сабінське назва – квіріти, релігія ставала загальною.
