Маленька вітальня, невеликий стіл в оточенні м’яких диванів і крісел. Що може бути більш затишним і наповненим домашнім спокоєм? Все що завгодно, але не кімната, зображена на полотні Роберта Фалька. Його “Червона меблі” з першого ж погляду наповнює душу відчуттям сталася або миттєво готової вибухнути трагедії.
Робота над полотном велася в складний для Фалька період життя. Важкі переживання, пов’язані з проблемами особистого життя, тривожні думки про зміни суспільних потрясінь і їх непредугадиваемих наслідки – все це глибокої експресією кольору і форм відбилося на його картинах.
“Червона меблі” належить до жанру інтер’єру, тут немає реальних дійових осіб. Тільки червоні диван і крісла, стіл зі стоїть на ньому чорною пляшкою і готової впасти білою скатертиною. Разом з тим, від полотна виходять неймовірно сильні емоції. Насичений червоний колір наділяє меблі величезною, готової поглинути все навколо агресивною енергією. Ще трохи, і під її напором впаде і зникне біла скатертина – єдиний відгомін світла в цій похмурій, позбавленому вікон просторі. Та ж доля незабаром наздожене нестійкий одноногий стіл, після чого в лякаючому сутінках кімнати залишиться лише всепоглинаючий червоний хаос.
Тонким кольоровим психологізмом проникнута ця картина. Страшний і жахливий червоний інтер’єр, експресія якого посилювалася нервовими, хаотичними мазками пензля, породжував безліч асоціацій. Полотно сприймали як нову інтерпретацію “Тайної вечері” бачили алегорію революційних подій і їх наслідків, відчували безвихідь, глибокий трагізм або ж, навпаки, життєстверджуюче начало.
Тут немає сюжету як такого. Але щоб наповнити картину емоціями і драматизмом, художнику він і не був потрібен. Описувати не конкретне, а “пластичне подія” – в цьому суть живопису по Фалькові. І робота “Червона кімната” служить яскравим тому прикладом.
