Це одна з видатних фресок Мазаччо. Незвичайний сюжет її – рідко зустрічається в живопису опис сцен з новозавітної притчі про збирача податей. Притча, про яку йде мова, входить тільки в Євангеліє від Матвія. Апостол Матвій, як відомо, і сам був митарем, перш ніж став одним з учнів Христа.
У притчі розповідається про римського митаря, який збирав гроші з усіх євреїв на відновлення Єрусалимського храму. Коли митник підступив до Христа, той відмовився платити подати, але, щоб не загострювати відносини, послав свого учня Петра до плескавшемуся поруч моря Галилейського, сказавши: “Щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку, і яку першу рибу, яка попадеться, візьми, і, відкривши їй рот, знайдеш статира. Візьми його, і віддай їм за Мене й за себе”.
На своїй фресці Мазаччо зображує святого Петра тричі: в центрі поруч з Христом – розмовляючих з митарем, зліва – винимающим монету з рота риби і праворуч – віддають цю монету митаря. Таке побудови композиції було широко поширене в часи Мазаччо – картини називалися “безперервними історіями”.