Сучасні критики називали ці картини “експериментами, які до того надзвичайно строкаті, що при погляді на них далека думка про серйозне мистецтво, до того, що мимоволі посміхається самий стриманий глядач”.
Між тим вони визнавали, що “р. Машков, мабуть, що переслідує, до чогось прагне, але навряд чи такий шлях призведе до чого-небудь: можна шукати на людському тілі не один, а сотні відтінків тону, але коли ці тони підсилюють до грубої строкатості, то виходить вже абсурд”. Доходило навіть до звинувачень у потворності: “Машков у своїй Натурщице дав огидний шматок м’яса, на якому безладно наляпани зелена, рожева, жовта, рожева й інші фарби”.
На кожній з картин зображена оголена жінка в природній позі сидячи або лежачи. Вони не стільки привабливі, скільки образні. Представлений не ідеал сучасного художнику жіночого тіла, а тип натуралістичної натури.
