Пейзажі Фрідріха наповнені символами. Фази місяця, пори доби, архітектурні форми і, звичайно, дерева – все це могло придбати символічне значення в його роботах. Кінцівку і короткочасність людського буття художник часто передавав за допомогою засохлих дерев і зламаних гілок – як, наприклад, в “Пейзажі з засохлим деревом”, ок. 1798, в якому силует загиблого дерева перегукується з руїнами на задньому плані. В “Стародавнє поховання під снігом”, ок. 1807 засохлі дерева оточують давню могилу.
Мертві дерева на картинах Фрідріха часто сусідять з молодою зеленню, що символізує християнську віру в життя вічне. І тут важливо те, що хрест на полотнах Фрідріха завжди оточена вічнозеленими рослинами. Переплетені гілки дерев позначають у Фрідріха зближення людських душ. Приміром, у “Білих скалх на Рюген” склонившиеся один до одного дерева символізують щасливий союз художника з його дружиною.
