У подвійному портреті пензля Луї Каравака перед нами постають дочки Петра I і Катерини I – дев’ятирічна Ганна і восьмирічна Єлизавета. Вони представлені в образі дорослих позують художникові жінок.
Єлизавета Петрівна тримає квітку над головою старшої сестри, яка, в свою чергу, тримає на колінах кошик з квітами. І хоча колірні плями тут великі, потужні, яскраві, властиві швидше російської живопису, витонченість і граціозність рухів, манірність жестів, театралізація зображення в цілому характерні для західноєвропейського мистецтва.
Через два роки царівен будуть вже сватати. У 1719 році французький консул у Росії писав у Париж Людовику XV: “Цар розраховує укласти союз з королем і переконати згодом Його Величність прийняти в подружжя принцесу, його молодшу дочку [Єлизавету – прим. ред.], дуже красиву і добре складену особу; її можна б навіть назвати красунею, якби не рудуватий колір волосся, що, втім, може змінитися з роками, вона розумна, дуже добра і великодушна.
Старша ж принцеса [Анна] вилитий портрет царя-батька, дуже економна для принцес і хоче про все знати” .