Цей “римський портрет, пронизаний легким сумом, писаний з колишнього гофмейстера “малого двору” великої княгині Катерини Павлівни, з яким Кіпренський познайомився ще в Твері.
Він разюче відрізняється від інших виконаних художником портретів царських сановників своєю теплотою і “інтимністю”. Князь Голіцин через два роки, у 1821 році, помре від сухот.