Олені Павлівні випала незавидна доля. Вона була за рахунком другий дочкою імператора Павла 1 і народилася 13 грудня 1784 року. “Ця Малютка – надзвичайної краси, – писала Катерина II про цій своїй внучці, – ось чому я назвала її Оленою, тобто в честь Троянської красуні Олени Прекрасної”.
Коли дівчинці було лише шість років, імператриця, порівнюючи її з сестрами, вже віддавала їй перевагу щодо зовнішності, помічаючи, що вона красуня в повному розумінні слова, що риси обличчя її надзвичайно правильні, що вона струнка, проворна і легка, коротше – втілена грація. Улюблениця Катерини виявилася надзвичайно жива і непостійна, але з добрим серцем, і за веселість її любили більше ніж інших сестер.
Від матері вона теж успадкувала таланти до мистецтв. Її артистична натура проявилася в особливих здібностях до художества, танців і співу. Олені не виповнилося й п’ятнадцяти, коли вона була видана заміж за принца-герцога Фрідріха-Людвіга Мекленбург-Шверинського. Партія, однак, була не дуже вигідною, сама Марія Федорівна знаходила у вихованні зятя “великі прогалини”. Весілля відбулося в жовтні 1799 року, а кількома днями пізніше було заручини сестри Олександри Павлівни.
Незважаючи на пишність, з якої проходили урочистості, гатчинський палац був для них незручний, занадто малий і не міг вмістити всі петербурзьке суспільство. “Бруд і осіннє небо, вкрите туманами, надавали цьому торжеству сумний вигляд”, – згадувала графиня Ст. Н. Головіна. Природа немов передчувала сумний кінець : 1803 році Олена померла. Вона померла дев’ятнадцяти років. Говорили, що від туги за батьківщиною. І над її могилою споруджено православний храм.
