Художник навчався на роботах Веласкеса, копіював їх, також зазнав впливу Тиціана, Рубенса і Ван Дейка, від яких перейняв об’ємність форм, невимушеність малюнка, яскравість фарб, золотисте освітлення. Завдяки своєму походженню майстер добре розумів закулісну структуру і психологію королівського двору.
З 1669 р. він був придворним художником, з 1671 – особистим живописцем короля. За тематикою це полотно, замовлене живописцю самим Карлом II, нагадує роботи із серії “Карлики” Дієго Веласкеса. Гладка внаслідок захворювання дівчинка зображена художником в візерунчастому сукню.
Існує зображення Євгенії у вигляді Бахуса – без одягу, з надітим на голову вінком. Дитини, прозваного монстром, показували на ярмарках.