Відомі два варіанти картини “Розп’яття” . Обидва варіанти справляли гнітюче враження на глядачів. Глибина відчаю останніх хвилин земного життя Христа і Його мученицької смерті, коли тіло безвольно повисла на хресті, а риси обличчя все ще спотворювала передсмертна мука і останній крик болю, нікого не залишали байдужим. Живопис Ге у цій роботі надзвичайно экспрессивна і шокуюче виразна. Головним образотворчим прийомом тут служить різкий контраст світла і тіні.
Доля “Розп’ять” драматична. Тривала опала картин “Страсного циклу” призвела до того, що син художника в 1899 покинув Росію, прихопивши з собою кілька робіт батька, безліч ескізів і обидва варіанти “Розп’яття”. До 1952 вони зберігалися в одному замку поблизу Женеви, але після смерті його господині були продані і потрапили в невідомі руки. Першим варіантом пощастило опинитися в паризькому музеї Д’орсе, і навесні 2006 “Розп’яття” експонувалося у залі Ге Державної Третьяковської галереї разом з іншими роботами “Страсного циклу”.
По закінченні виставки полотно повернувся в Париж. Другий варіант сплив з небуття в ХХ столітті і був запропонований якимось приватним швейцарським колекціонером міністерству культури СРСР. Пішов відмова від придбання цього шедевра, і картина знову канула в Лету. З тих пір її місцезнаходження, як і доля багатьох інших робіт живописця, вивезених в Швейцарію, залишається невідомою.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)