Останні сім років свого життя Рафаель працював при Льві X з дому Медічі, сина Лоренцо Прекрасного. Новий папа був прямою протилежністю своєму суворому і войовничому попереднику, і ми найкраще можемо судити про це з його знаменитого портрета пензля Рафаеля. Льву X належить таке визнання: “Будемо насолоджуватися папством, раз Бог дав його нам”.
На портреті папи Лева X з кардиналами – Джуліо Медічі і Луїджі Россі, Рафаель показав тата огрядним і холеним эпикурейцем, що сидить з лупою в руці перед книгою, прикрашеною коштовними мініатюрами. Лев X був великим любителем рідкісних книг і красивих речей, він покровительствував митцям, сам займався музикою і красним письменством. Папа Римський Лев Х був шанувальником і покровителем Рафаеля в останні роки його життя. Але художник не полестив йому: пухке обличчя, насторожений погляд, руки, видавали таємне занепокоєння, втілення суворої і неприємної правди…
“У Римі він написав картину значних розмірів, на якій зобразив портрети папи Лева, кардинала Джуліо Медічі деї і кардинала деї Россі. Фігури в цій картині здаються не зображеними, а опуклими і круглими. Тут і пухнаста ворсистість оксамиту, і дзвінкі шелестять переливи атласу на тата, і ніжний трепет шерстинок на хутряною опушкою, і золото і шовк, зображені так, що це вже не фарби, а достеменне золото і шовк; тут же й пергаментна книга з мініатюрами, яка мерщій самого життя, і невимовно прекрасний срібний дзвіночок.
І серед всього іншого тут і полірований золотий кулю на спинці папського крісла, в якому як у дзеркалі відображаються та віконні прорізи, і плечі самого папи, і навколишній його приміщення; і все це виконано з такою ретельністю, що жоден майстер не зробить, та й не зможе зробити це краще. Твір це, за яке папа щедро винагородив художника, знаходиться також у Флоренції в гардеробній герцога” . Найбільший розквіт мистецтв і наук в Римі збігається з правлінням тато Лева Х. При ньому Рафаель почав працювати над відновленням стародавнього Риму.
Але відновити Рим у минулу велич Рафаелю було не дано. Завадила його передчасна смерть. А сім років потому, у 1527 р., Рим був розграбований новими варварами – німецькими та іспанськими солдатами імператора Карла V. У 1514 р., після смерті Браманте, Рафаель призначений головним архітектором будівництва собору св. Петра, у 1515 р. Комісаром старожитностей, в тому ж році супроводжував папу Лева Х у Флоренцію.
