На південній стіні капели, під фресками, присвяченими історії Анни і Іоакима, у прорізах між вікнами написані п’ять сцен з дитинства Ісуса. До них відноситься і сцена втечі Святого сімейства в Єгипет. На тлі голого скелястого пейзажу зображено невелика група подорожніх, вона прямує туди, куди вказує ширяючий над ними ангел.
Попереду йде Йосип охристо-жовтому плащі, він розмовляє з хлопчиком, ведучим під узци осла, тому погляд його звернений назад, у простір картини. В центрі композиції зображено виконана гідності Марія з немовлям, що сидить на віслюку. Важкі складки червоного вбрання і колись синього плаща, пряма посадка і високий трикутний моноліт скелі на задньому плані підкреслюють замкнутість центральної фігури.
На противагу статичності цієї фігури зображення осла, наступне античної традиції передачі руху ступающих коней, повідомляє картині певну динаміку. Її підсилює також жива жестикуляція трьох юнаків, які супроводжують Святе сімейство. Їх фігури врівноважують композицію ліворуч. Драматизм сцени відчувається в чіткому профілі стурбованого обличчя Марії, в безплідному оточенні, у всій її постаті, написаної жорсткими лініями. Однак зеленіючі навіть на схилі голій скелі оливкові дерева і фігура ширяючого ангела є символами надії.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)