Рембрандт глибоко збагнув природу людини: будь портрет належить його пензля – це справжня біографія колись жив реального людини.
Одночасно кожна неповторна індивідуальність в портретах Рембрандта стає частиною людської історії: персонажі Рембрандта немов вийшли з вічності і стоять на її порозі. “Знатний слов’янин” написаний Рембрандтом у середині другої половини 1630-х років, коли в творчості художника особливо сильні захоплення всім незвичайним.
У ці роки він нерідко облачал свої моделі в екзотичні вбрання, що, однак, ніколи не надавало їм химерності. Це повне величної урочистості та епічної сповільненості авторського оповідання полотно досить незвично для раннього творчості Рембрандта. Фігура слов’янина немов випливає з глибини нейтрального золотисто-коричневого фону. Джерело світла, поміщений позаду фігури, підкреслює спокійний широкий абрис силуету.
Другий джерело, що знаходиться спереду запалює золотим сяйвом дорогоцінну парчу шати, легку тканину тюрбана. Зоране зморшками обличчя яскраво освітлене, проникливі очі спокійно і пильно дивляться на глядача. Разом з тим образом не чужа і приоткривающаяся погляду глядача особливого роду експресія.
