Микола Костянтинович відчував свою епоху як епоху корінних історичних змін. У мистецтві Миколи Костянтиновича перед війною 1914 р. з особливою силою прозвучала тема відплати, вперше розкрита в полотні “Останній Ангел”. Над охоплені полум’ям землею, в багряних хмарах – апокаліптичний ангел, воздающий по заслугах за все скоєне зло, а на далекому горизонті блискучі зірниці як би сповіщають про нове життя на очищеній від скверни планеті.
Це твір Реріха відрізняється напруженою емоційністю, використанням великої кількості виразних засобів, в числі яких контурний малюнок і локальні контрастні тони. “Ангелу останньому” властивий також ускладнений аллегоризм задуму.
Майже одночасно з картиною “Останній Ангел” з’являється полотно “Меч мужності” . Ангел приніс меч сплячої біля брами замку сторожі. Прийшов термін у всеозброєнні зустріти ворога.
У 1914 р. Реріхом створюється плакат “Ворог роду людського”, в якому він засуджує варварське руйнування пам’яток культури в Лувен, Шантиньи, Реймсі. Плакат був розісланий по арміям і військовим зонам. Художник звернувся до верховного командування російської армії і урядам Франції і США з пропозицією забезпечити військове час збереження культурного надбання народів шляхом відповідної домовленості між країнами.
Микола Костянтинович був діячем міжнародного масштабу. У пошуках синтезу кращих завоювань російської, західноєвропейської та східної думки Реріх залишався російським за складом розуму, ідеалів, що склалися у нього на батьківщині і які він проніс через все життя.
