Аполлон був єдиним богом, якого римляни, багато в чому подражавшие грекам і грецької культури, не підібрали іншого імені. Чому саме образ Аполлона часто привертав увагу художників Нового часу? Багато в чому з-за його “спеціалізації” – як-ніяк, він був не тільки сонячним богом, але й покровителем мистецтва.
Недарма його всюди супроводжували дев’ять муз, кожна з яких відповідала за довірену їй галузь гуманітарного знання: драматургію, ліричну поезію, комедію або трагедію, історіографію і т. д. Французький художник Гюстав Моро був символистом, а для цього художнього напрямку був характерний пильний інтерес до культури минулого, звідси і часті античні мотиви у творчості художників-символістів. Аполлон зображений надто вже жінкоподібним, в ньому мало чоловічого.
Тіло зніжене, біле пухке. Звичайно ж, згідно із заведеною тоді традиції, він зображений голим, тільки з недбало накинутою набедренной пов’язкою. Біля ніг відпочиває вірний пес. Дівчата ж у рожевих накидках або зовсім без них парять і спілкуються трохи віддалік. Ідилія, та й годі!