В анотації до літографії “Бахчисарай” Карло Боссоли зазначає, що ним зображена “стародавня столиця Криму татарська” і “вид з великого внутрішнього двору ханського палацу”.
З правої сторони картини намальовані велика мечеть і ханські могили, з лівої – ханський палац. В самому центрі видно вхідні ворота, а далі – міські споруди, взбирающиеся на схили по звивистих ступінчастим вуличках. Художник написав, що більшу частину населення складають татари, а всього в місті проживає більше 12 тисяч осіб.
Висока вежа з лівої сторони носила назву Соколиного. З неї дружини хана спостерігали за військовими змаганнями гвардії і соколиним полюванням. Одна з основних архітектурних пам’яток палацового ансамблю – дюрбе Діляри-бікеч, усипальниця коханої дружини хана Крим-Гірея, на картину не потрапила. Цей мавзолей зображений на іншій роботі художника, не включеної в альбом. Ракурс малюнка вказує на те, що Боссоли виконував малюнок, перебуваючи в глибині двору, на узвишші цієї споруди.
“Сад-палац” Бахчисарай, побудований до південно-захід від Сімферополя, в долині притоки Качи – річки Чурук-Су, розташований в лісостеповій місцевості, на передгірних схилах Внутрішньої гряди Кримських гір. У першій половині XVI століття, до часу утворення міста, на території сучасного Бахчисарая існувало кілька поселень, основними з яких були Кирк-Єр. Салачик, розташований в ущелині біля його підніжжя, і Ескі-Юрт на виході з долини. Побудований на початку XVI століття Ханський палац згодом кілька разів перебудовувався і реконструювався.
Бахчисарай довгий час залишався столицею Кримського ханства. У 1783 році останній кримський хан Шагін-Гірей відрікається від престолу, і Крим стає частиною Російської імперії. У палацовому комплексі під час Кримської війни розташовувався тиловий лазарет російської армії, у якому працював хірург Н. І. Пирогов.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)