Картини Іллі Рєпіна мають свою дивовижну історію. Художник ретельно готував ескізи та етюди до картини, тому на роботу над твором часом йшов не один рік. Свою історію має і картина “Бурлаки, що йдуть уплав”, закінчена в 1872 році.
Після 1870 року Рєпін відправився подорожувати по Волзі, де писав численні етюди для підготовки до картини про бурлаках. “Бурлаки, що йдуть уплав” – це епічна картина історичного значення. На ній зображена група бурлаков, розташованих по діагоналі.
Картина виглядає монументально, а фігури нагадують барельєф. Тут ще позначається прихильність митця до академічного напрямку. Але завдяки такій композиції відчувається важке рух групи бурлаков. Якщо в картині “Бурлаки на Волзі” перед глядачем постають виснажені під сонцем бурлаки, і згадуєш про важку долю російського народу в той час, то в цій картині бурлаки написані в спокійних сірих стриманих тонах, співзвучних з навколишньою природою.
Кожен персонаж має свій характер. Тут можна побачити і вмираючого сухотного, і військового, закуривающего трубку, і молодого хлопчину, ще повного сил, і улюбленого героя Рєпіна бурлака Канина, який на чолі ватаги вже з умінням і досвідом тримає напрямок. Саме в образі Канина художник показав всю міць і силу російського народу, його філософське початок і мудрість. Ватаги бурлаків візуально можна розділити на три групи, що не робить їх рух монотонною і нудною.
Вітрильне судно на тлі волзького пейзажу створює епічне настрій в картині. Картина поступається по глибині першого варіанту картини про бурлаках “Бурлаки на Волзі” своїм соціальним змістом, багатством образів, але зате твір “Бурлаки, що йдуть уплав” перевершує своєю складністю освітлення і тонкістю передачі світла.
