Ця незвичайна картина де Кіріко перегукується з іншими його “метафізичними” полотнами. У її персонажа практично відсутні брови, змушуючи згадати про погруддя з “Портрета Гійома Аполлінера”. Закриті очі чоловіка наводять на думку про сліпоту.
Але, на відміну від згаданого “Портрета”, вся сцена тут справляє гнітюче враження. Найчастіше це твір трактують у психоаналітичних термінах, інтерпретуючи його як вираз дитячого страху художника перед своїм батьком. Прояв едіпового комплексу знаходять у книзі, яку співвідносять з матір’ю де Кіріко. Що стирчить між сторінок закладка, при такому підході стає сексуальним символом.
Однак можливе й інше тлумачення картини. Нагота чоловіки вказує на його ранимість, а закриті очі говорять про те, що цей імпозантний людина ніколи не зможе осягнути сенсу лежить перед ним книги. В характерною для себе манері художник доповнює композицію поруч загадкових предметів. В даному випадку до них відноситься колона зліва, книга в жовтому палітурці і дивне будова, що видніється у віконному отворі.