Після навчання в академії мистецтв Карл Брюллов, для вдосконалення своєї майстерності, відправився в Італію. Там і була написана картина “Дівчина, що збирає виноград в околицях Неаполя”.
На полотні зображена сцена збору винограду. Молода дівчина зриває грона винограду і кладе їх в плетений кошик, висить на руці. Грона винограду висять високо, дівчині доводиться тягнутися за ними, вставити навшпиньки. Художник зупинив час на картині, і здається, що дівчина застигла в танці. Легкі просвічують одягу покликані передати ніжність південного сонця і тепло італійського літа.
Інша молода дівчина відпочиває на кам’яних сходах в густій тіні виноградного листя. Зовсім непомітно, що дівчина займалась важкою працею, здається, що вона втомилася і розпалилася від танцю і прилягла на хвилину перевести дух. Щоки дівчини горять рум’янцем, легка блуза трохи спала, оголивши білу груди.
Художник червоним кольором позначив смисловий центр картини: рум’янець, одяг, бубон в руках дівчини, намисто. По краях полотна переважає зелений колір: трава, кущі і дерева, виноградна лоза обрамляють картину, роблячи зображення більш інтимним.
