Акварель Суриков любив з дитинства – зародив цю любов у хлопчика ще його перший вчитель, Н. Гребньов. Навчаючись в Академії мистецтв, він продовжив – під керівництвом досвідченого П. Чистякова – свої заняття аквареллю, вже в ці роки ставши справжнім майстром цього жанру. Саме Суриков допоміг акварелі здобути самостійність у тогочасному російському образотворчому мистецтві; до нього до акварелі вдавалися лише в прикладних цілях – при створенні етюдів, по перевазі.
Писав аквареллю етюди і Суриков – особливо це стосується історії його великих полотен. Зокрема, до періоду роботи над картиною “Меншиков в Березові” відноситься акварель “Лампада”, 1881-82 . Але чимало художник займався аквареллю і поза якихось супутніх завдань. Ця техніка захоплювала його можливістю досягати найвищої чистоти кольору при його максимальної інтенсивності.
Ще один пік інтересу до акварелі припадає на його перша подорож в Італію. Втім, датування акварельних робіт художника, володіють безперечними художніми достоїнствами, охоплюють весь його творчий шлях – акварель “Дівчина в червоній кофті” .