Дівчинка на тлі перського килима – одна з прекрасних робіт відомого художника Михайла Врубеля.
Перед глядачем постає барвиста, яскрава картина. В центрі полотна – юна дівчинка, на вигляд їй 12-13 років. Дівчинка яскраво вираженою східної національності, у неї смаглява шкіра, темні очі і чорні густі довге волосся. На дівчинці яскраве, барвисте атласне плаття – воно перевантажено і кольором, і за формою, що властиво більшою мірою для циганської національної одягу. Вся картина сповнена досить похмурим світлом – це пов’язано з тим, що через порушення техніки висихання фарби на полотні згодом вони потемніли і потьмяніли.
За спиною дівчинки висить великий і яскравий перський килим. Він вишитий східними візерунками і кольорами. Килим дуже великий, він важкими складками лягати на підлогу, на якій і сидить дівчинка. Волосся дівчинки в’ються, вони не укладені в зачіску, а легко і вільно падають на плечі дитини. У дівчинки темні густі брови, великі очі з густими віями. Обличчя дівчинки виражає смуток і втома.
На шиї у дитини кілька важких ниток перлів, які в кілька витків обвивають тонку юну шию. Під вагою цих намистин шия здається ось-ось зламається. Руки дитя прикрашені дорогими великими перснями і кільцями з натуральними каменями. Такі прикраси можна порівняти з віком дівчинки, вона виглядає нарочито розкішно і зовсім безглуздо.
Руки дівчинки складені так, що одна з них накриває собою троянду рожевого кольору – символ любові. Руки перекрещена на стегнах, і друга рука дівчинки тримає кинджал, багато прикрашений коштовними і напівкоштовними каменями – неминучий символ смерті. Сама ж дівчинка – незаперечний символ життя, як дитина, для якого життя ще тільки попереду, а також як і жінка, всередині якої колись зародиться нова життя.
