Тамара в труні – Михайло Врубель

Тамара в труні – Михайло Врубель

Тамара в труні   Михайло Врубель

Завершивши роботу над “Демоном сидячим”, Врубель не розлучився з Лермонтовим, долі було завгодно продовжити діалог двох великих майстрів. У ролі долі виступив П. Кончаловський, співвласник видавництва Кушнерева. Видавництво готувало ілюстроване зібрання творів Лермонтова, приурочене до п’ятдесятиріччя з дня смерті поета, і Кончаловський запропонував Врубелю взяти участь у цій роботі. Врубель відповів згодою.

Більше того, на прохання Кончаловського він став одним з його художніх консультантів. Разом з замовником, Ст. Сєровим і А. Васнєцовим Врубель визначив тип видання і його деталі “дизайнерського” і “змістовного” рішення, неодмінно брав участь в оцінці ілюстрацій, які приносили в редакцію художники.

До ілюстрування лермонтовских творів була залучена досить строката “команда” майстрів, але всі вони так чи інакше задавали тон в тодішній живопису. Таким чином, Він опинився в самій гущі сучасної художньої боротьби, отримавши шанс “позмагатися” з іншими художниками. Це азартне “змагання” дозволяло, по думки самого Врубеля, зовсім виразно виявити новаторську сутність його мистецтва і показати, як “повинен” писати людина, чуйно прислухається до “гулу” часу.

Але була ще одна причина, що змусила “стихійного” Врубеля годинами просиджувати над аркушами паперу, на яких виростали його бачення лермонтовских міфів. Ілюструючи “Демона” , він отримав можливість ще більше вдосконалити прийоми, сформульовані ним під час створення “Демона сидячого”, заодно уточнивши своє ставлення до цього героя. Іншими словами, ілюстрації до Врубеля “Демону” парадоксальним чином можна розглядати як своєрідні “етюди” і коментарі до вже написаним шедевру.